Боже, я молитву читаю, на Тебя уповаю,
Ты один Бог на свете и я это знаю,
Я Тебя воспеваю, я Тебя восхваляю
За слова, что пишу, пред Тобой отвечаю.
Сын Христос, Он один у Тебя и я это знаю,
Он омыл меня кровью Своею
Грехи мои взял на Себя.
Ты - Сын Бога, и Сам Ты как Бог,
Ты один, только Ты спасти меня мог.
И Ты Дух Святой, Ты хороший такой,
Я могу общаться с Тобой.
Дух Святой, через Тебя
Сам Бог общается со мной.
Люди, вы слышите?
Я через Духа Святого
Могу услышать голос Бога живого.
Я вот так запросто могу обращаться
К моему Отцу и Сыну Его Иисусу Христу.
Отец - Ты Бог во Вселенной,
Сын - Царь царей во Вселенной,
Дух Святой - Ты посланник общенья с Землей
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 2570 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
